День весняного і літнього іменинника

Мета. Пробуджувати в дітей почуття дружби, доброти, намагання робити приємне один одному; сприяти встановленню дружніх стосунків між учнями; розвивати у дітей естетичний смак і уважність до навколишніх.

  Обладнання. Скринька, квіти, малюнок сонечка, сувеніри, торбинка, червона шапочка, черевичок, горошина, яйце, ключ, баночка з написом «Мед», бинт.

  Вчитель. Любі діти, у наш клас                   

                    Завітали люди щирі.

                    Привітайте в добрий час

                    Гостей посмішкою й миром.

  Ведуча 1. Добрий день, люди добрі,

                    Ті, хто прийшов до нас,

                    Наші діти і дорослі 

                    Раді бачити всіх вас. 

Ведуча 2. Ой, а це що? (Показує на скриньку.)

                    А скринька, мабуть, не проста,

                    Напевно, скринька чарівна!

   – Давайте поглянемо, що в ній? (Заглядає і дістає листок із загадкою.)

  А в ній захована загадка. Відгадай­те її.

  Прийшла до нас вона – прекрасна,

 Багатоцвітна, тепла, ясна,

 Ніби дівчина в вінку.

  Ожили луки і діброви,

  Повно гомону, розмови

  І пісень в чагарнику. (Весна.)

  Ведуча 1. Як ви відразу здогадалися із за­гадки, що то весна? (Тому, що весна дійсно прекрасна, тепла, ясна пора року. З приходом весни оживають луки, діб­рови, ліси. Скрізь чутно пташині голо­си, їхні дзвінкі пісні.)

 – З ким порівнюється весна? (З мо­лодою, вродливою дівчиною, на голові якої чарівний вінок.)

Ведуча 2. Рано-вранці заспівали півні сміло,

                  Про весну-красну сповістили.

Ведуча 1. Прийди, весно, щоб знову

                  Озвалися струмки,

                  Щоб гай наш і діброву

                  Прикрасили квітки!

                  Щоб нас разом із сонцем

                  Будив пташиний гам.

                  Як хочеться з піснями

                  Лужком побігти нам.

                  Нехай в гаю, на луках

                  Росте нова трава,

                  Нехай зозуля кука

                  І соловей співа.

  Разом. Прийди, весно, прийди,

               Прийди, прийди, красна,

               Принеси нам квітів,

               Радість, сонце ясне!

  ( Заходить дівчина-Весна з квітами і  роздає їх  глядачам.)

  Весна.

  Я –Весна. Життя дарую

  Квітам, травам, деревам…

  Тільки сонечку звелю я –

  І воно засяє вам!

  Стане весело навколо,

  Зникнуть холоду сліди.

  Гляньте: золотисте коло

  Наближається сюди. ( Показує на малюнок сонечка.)

      Я всміхаюсь сонечку:

      Здрастуй, золоте!

      Я всміхаюсь квіточці –

      Хай вона цвіте.

      Я всміхаюсь дощику:

      Лийся, мов з відра!

      Я всміхаюсь весело,

      Зичу всім добра!

          Гляньте: сонечко сміється,

          В небі жайворонок в’ється,

          В’ється, радісно співає, – 

          Він весну нам сповіщає!

          Я – весна, я – чарівниця.

          Щиро вам несу гостинці.

  Ведуча.  Давайте подаруємо нашій чарівній гості пісню

  Діти співають пісню «Ой, єсть в лісі калина».

           Ой, єсть в лісі калина.

  1. Ой, єсть в лісі калина,

      Ой, єсть в лісі калина,

      Калина, калина,

      Комарики-дзюбрики, калина.

  2. Там стояла дівчина,

     Там стояла дівчина,

     Дівчина, дівчина,

     Комарики-дзюбрики, дівчина.

  3. Цвіт-калину ламала,        

     Цвіт-калину ламала,

     Ламала, ламала,

     Комарики-дзюбрики, ламала.

4. Та в пучечки в’язала,

      Та в пучечки в’язала,

      В’язала, в’язала,

      Комарики-дзюбрики, в’язала.

  5. Ой, єсть в лісі калина,

      Ой, єсть в лісі калина,

      Калина, калина,

      Комарики-дзюбрики, калина.

  Весна.  Діти, я чула, що серед вас є весняні іменинники. Чи це справді так?

  Діти. (Так.)

  Весна. А ну, діточки, ходіть,

              Та про себе розкажіть.

              Чи чемні, чи правдиві?

              Чи бешкетники, чи пустотливі?

  (Діти виходять і розповідають про себе, а Весна їм вручає сувеніри.)

  Весна.

  Трьох синів я у світоньку маю:

  Старший – дитина лукава,

  Менший – на диво вродливий,

  А середній – ласкава дитина.

  Відгадайте, як їх звуть? (Весна читає загадки).

  Загадки про весняні місяці

•  Ще вітер зимовий із дощем за­гуде,

Ще сніг острівками блищить де-не-де,

Берізка сережки свої розпускає...

Чи всі здогадались, коли це буває. (Березень)

•   Вже птахи вернулись в наш край,

Про весну співає поле й гай.

Ніжаться на сонці трава й квіти.

Вже настав ласкавий місяць... (кві­тень).

•   А в цім місяці підряд
     Маємо багато свят.
     Зеленіють буйно трави,

То іде веселий... (травень).

  Ведуча 1.      

                                     Березень – ранок року       

  Це перший місяць весни. Наші пращу­ри величали його «соковик» або «березозол», тобто злим для беріз. Раніше у цей час спалювали березу на вугіл­ля, брали в неї сік. Відомі й такі на­зви, як «капіжник», «різнопогодник», «протальник», «весновій». У березні день з ніччю рівняються.

Березень місяць мости поломить,

Весняну пісню річка задзвонить.

  Ведуча 2. 

                      Квітень - місяць гомінкої води             

  Довшають дні, яскравіше світить сонце, все навкруги зеленіє, квітує. Мабуть, за цей карнавал квітів, розмаїт­тя барв наші предки прозвали місяць «квітень». Помітно теплішає, кажуть, що о цій порі уже земля гріє. Проте квітневе тепло ненадійне. Може й мо­розець ударити, й сніжком притрусити. За те квітень називають у народі «ве­редник», «крутій», «пустун». Правиль­но підмічено, що він не буває ні хо­лоднішим від березня, ні теплішим від травня. А ще називали квітень місяцем гомінкої води, бо одна з найяскраві­ших його ознак — повінь.

Квітами квітень усіх привітає,

Усі садочки порозквітає.

Ведуча 1.

                          Травень – розмай весни                   

  У народі кажуть, що травень ліси в сві­жу зелень одягає, красне літо і гості чекає. Це дзвінкоголосий фінал вес­ни, пора кохання. У давнину місяць називали «пролітень», тобто промі­жок часу між весною і літом. Відомі й такі його найменування, як «мур», «листорук», «росяник». Вони пов'язані з травою, листям, чу­додійними травневими росами. Не­дарма ж говорять, що травнева роса для коня краща од вівса.

Гей, травень прийде у дні чудові,

Простелить всюди трави шовкові.