Головна » Статті » Класоводам

Батьківські збори . 4 клас

Батьківські збори №3. Формування у молодших школярів загальнонавчальних умінь і навичок

Збори-лекцiя

1. Поняття про загальнонавчальні уміння і навички.

2. Роль батькiв у формуваннi в молодших школярів уміння вчитися.

3. Похвалiть дитину!

Умiння i навички, якими оволодiвають молодшi школярi у процесi навчальної діяльності, не є однорiдними. Вчені подiляють їх на двi групи — спецiальнi (предметнi) i загальнонавчальнi (мiжпредметнi). Якщо спецiальнi пов’язанi зi специфiкою окремого навчального предмета (умiння розв’язувати рiвняння, вчити вiрш), то загальнонавчальнi формуються i застосовуються при вивченнi рiзних навчальних предметiв, а володiння сукупнiстю основних загальнонавчальних умiнь i навичок називають умінням вчитися. Таким чином, скiльки б у молодшого школяра не було предметних знань i вмiнь — їх все одно буде замало для подальшого успiшного навчання i розвитку. Тому неодмiнною умовою розвивального навчання є оволодiння учнями початкових класiв всiм дiапазоном загальнонавчальних умiнь i навичок - органiзацiйних, загальномовленнєвих, загальнопiзнавальних i контрольно-оцiнних. Важливо вчити дiтей точно виконувати вказiвки дорослого, планувати свою дiяльнiсть, уважно слухати вчителя, правильно будувати відповiдь, запитувати, мiркувати, аналiзувати, порiвнювати, узагальнювати, перевiряти i оцiнювати власну роботу та роботу однокласникiв.

Яка роль батькiв у даному процесi? Важлива. Стародавня китайська приказка стверджує: "Я слухаю — i я забуваю, я бачу — i я запам’ятовую, я роблю — i я розумiю”. Таким чином, залучаючи дiтей до розв’язання рiзноманiтних пiзнавальних завдань на порiвняння, узагальнення, встанолення причинно-наслiдкових зв’язкiв та iн., ви привчите дiтей мiркувати, аналiзувати поставлене завдання, шукати рiзнi способи розв’язання i вибирати найрацiональнiший.

Зупинимося на методицi формування окремих умiнь.

Умiння запитувати. Не випадково за якiстю запитань судять про рiвень iнтелектуального розвитку. На цю залежнiсть вказували ще у свiй час А.Дiстервег, К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський.

Привчайте дитину ставити запитання до окремих речень, до тексту в цiлому, до картини. Наприклад: "Подумай, якi запитання можна поставити до даного твору?”, "Як спитати про час описуваних подiй?”, "Сформулюй запитання так, щоб я розповiла про найголовнiше”, "Якi запитання з "чому” можна поставити до даного тексту?”, "Про що ти хотiла б запитати автора?”, "Послухай речення: у лузi кує зозуля. Запитай про зозулю” та iн.

Великий iнтерес викликає в дiтей гра "Ланцюжок запитань”. Наприклад, ви називаєте запитання "Про кого?”. Малюк якомога швидше додає: дізнався, розповiв, написав, згадав, прочитав, запитав... Виграє той, хто скаже останнє слово.

Цiкавою є гра "Хто бiльше скаже”. Назвiть якийсь предмет, а потiм позмагайтесь, хто бiльше придумає запитань до даного об’єкта. Привчайте дитину правильно формулювати запитання, запитувати про iстотнi властивостi предмета.

Поступово завдання можна ускладнювати. Запропонуйте дитинi послухати таке речення: На небi з’явилася перша зiрка.

А потiм, змiнюючи логiчний наголос, попросiть учня сформулювати запитання так, щоб речення було вiдповіддю на нього:

На небi з’явилася перша зiрка. (Що з’явилося на небi?)

На небi з’явилася перша зiрка. (Де з’явилася перша зiрка?)

На небi з’явилася перша зiрка. (Котра зiрка з’явилася на небi?)

Такi завдання сприяють розвитку логiчного мислення, адже активнiсть думки збуджується не закликами "Думай, думай!”, а тим, що створюються умови для дозрiвання.

Вiдомо, що К.Д.Ушинський основною властивістю розуму вважав умiння порiвнювати. Порiвнюючи предмет чи явища, учень повинен виконати певні дiї, тобто: уважно розглянути предмети i визначити ознаки кожного з них; зiставити вiдповiднi ознаки; знайти однакові, подiбнi, вiдмiннi; узагальнити результат порiвняння. Як бачимо, насамперед слiд навчити дитину аналiзувати предмети. Учнi дiзнаються про те, що iснують рiзнi ознаки предметів: колір, розмiр, форма, матерiал тощо i вчаться виділяти їх. Розгляньте з дитиною а якийсь предмет (наприклад, лимон) i постарайтеся видiлити в ньому якнайбiльше властивостей. А потiм запропонуйте iнше завдання — впiзнати предмет за його ознаками:

Фруктовий, квiтучий зелений - … .

Прозора, джерельна, холодна - … .

Чисте, блакитне, безхмарне - … .

Нова, цiкава, бібліотечна - … .

Футбольний, круглий, шкіряний - … .

Пограйте з дитиною в такi iгри:

1. Візьміть в руки будь-який предмет чи фiгуру i запропонуйте пiдiбрати інший предмет, такий самий за заданоюмознакою (за кольором, матеріалом, формою тощо).

2. Візьмiть два предмети, якi рiзняться за усiма ознаками, крiм однiєї-двох (наприклад, дерев‘янi пенал i лiнiйка). Нехай дитина вiдгадає, за якою ознакою вони однакові. (Порiвнювати можна не лише предмети, але й слова).

3. Запропонуйте дитині назвати: чотири предмети з дерева (пластмаси, картону); чотири предмети, одкаковi за формою; чотири предмети, однаковi за розміром; чотири предмети, однаковi за призначенням тощо.

4. Вiзьмiть кiлька предметiв, покажiть їх дитинi. А потiм додайте: "Вiдгадай, за якою ознакою данi предмети однаковi?’

Запропонуйте малюку скласти аналогiчнi завдання, допоможiть йому у цьому. Похвалiть дитину!

Цiкавими є завдання на пiдбiр предметiв того ж кольору (наприклад, бiлий — снiг, вата, молоко ...), "кольорових” iмен («кольорові» моря нашої планети: Бiле, Чорне, Червоне, Жовте).

Сприятливi умови для формування загальнонавчальних умiнь створюються пiд час прогулянок. У ходi бесiд, iгор дiти вчаться порiвнювати предмети, визначати рослини за їх ознаками: "Якi ознаки має берізка? ”, "Як вiдрiзнити липу вiд iнших дерев?”, "До чого подiбний листок дуба?”, "Якi спiльнi ознаки мають осiнь i весна?”.

Вчiть дитину спостерiгати, слухати, вiдчувати, порiвнювати, бути уважною, помічати змiни у природi i встановлювати причинно-наслiдковi зв’язки: "Ти, Оленко, напевно помiтила, що найбiльше роси вночi утворюється на трав’янистих рослинах, а не на кущах чи деревах. Чому так вiдбувається?”, "Чому пiсля дощу дороги висихають швидше влiтку, нiж восени?”, "Якi за формою i розмiром снiжинки?”, "Коли утворюються крижанi бурульки: у вiдлигу чи в мороз?”, "На що схожi дерева, якi ростуть бiля твого будинку?” та iн. Не забувайте за правильнi вiдповiдi похвалити сина чи доньку.

"Справжня думка, — писав В.О.Сухомлинський, — завжди пронизана трепетним почуттям: якщо тiльки дитина вiдчула аромат слова, й серце охоплює натхнення. Йдiть у поле, в парк, пийте з джерела думки, i ця жива вода зробить ваших вихованцiв мудрими дослiдниками, допитливими людьми ."

Проаналiзуйте таку педагогiчну ситуацiю.

На розпущену квітку сів метелик. Дитина милується ним, розглядає. В око впадають насамперед його яскравi крильця.

— Вiталику, до якої живої iстоти подiбний метелик?

— До бабки.

— А ще?

Пiсля роздумів:

— До пташки?

Може й так. А чим?

Пташка лiтає i метелик. У пташки крильця і в метелика ... У метелика чотири, а в пташки два. Метелик маленький, а пташка велика.

— А про нiжки ти забув?

— У пташки двi, а в метелика багато.

— А скiльки це багато? У метелика, у комара, у бабки, у жука по шість ніг.

1. Чому важливо використовувати з пiзнавальною метою походи, прогулянки тощо?

2. Чого навчав Вiталика батько?

3. Що можете сказати про їхнi взаємини?

4. Чи притаманний вам подiбний стиль спiлкування?

Умiння узагальнювати вченi розглядають як складний прийом розумової дiяльностi, який передбачає умiння аналiзувати явища, видiляти головне, абстрагувати, порiвнювати. У процесi узагальнення учнi вiдносять предмети та явища до певних груп, класів тощо.

Формуванню даного вмiння сприяють такі вправи:

1. Назвати дану групу слiв одним словом. Київ, Одеса, Тернопіль Львiв - це ... Автомобiль, мотоцикл. поїзд, тролейбус – це ... Ручка, лінійка, олiвець, книжка — це... Червоний, жовтий, синiй, оранжевий — це ...

2. Вилучити «зайве» слово. Зима, лiто, осiнь, ніч, весна. Грає, вишиває, гра, танцює. Шахта, шахтар, шахи, шахтарський. Малий, малює, мало, змалку.

3. Дiбрати до даного слова тi слова, якi воно об’єднує. Дерева — це … .

Квіти — це ... . Птахи — це ... . Транспорт – це ... .

4. Дати чiтке, коротке визначення речей, якими ми користуємося. Що таке стіл? тарiлка? парасоля? ніж? Хто такий машиніст? таксист?

І на закiнчення. Загальнонавчальнi уміння формуються прямим i опосередкованим шляхами. Прямий шлях — це рiзноманiтнi пiзнавальнi i розвивальнi завдання, якi доречно пропонувати школярам протягом усiх рокiв початкового навчання, щоб дитина поступово набувала досвіду активної мислительної дiяльностi. З другого боку, похвалiть малюка за прикладенi зусилля, порадiйте його успiхам, подбайте про позитивне пiдкрiплення його старань. Пам’ятайте, що перед вами людина, зi своїм баченням свiту, зi своїми проблемами. Постарайтеся зрозумiти її, вчасно пiдтримати, прийти на допомогу. Завдання батькiв — навчити дитину радiти, фiксувати увагу на досягненнях, навiть i не дуже значних, формувати впевненiсть у собi, розвивати почуття власної гiдностi.



Джерело: http://teacher.at.ua
Категорія: Класоводам | Додав: Iryna (2011-03-23)
Переглядів: 7485 | Рейтинг: 3.0/5
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]