1.Дорожній майстер грудень

  Мости будує всюди,

  Вкриває річки кригою,

  Воює із відлигою.

  Дороги підморожує,

  Ще й снігом припорошує,

  Щоб на дзвінких санчатах

  Новому року мчати.

                   2. Ступив він на поріг –

                   Посипався вже сніг.

                   Морозами скував

                   Озера і річки

                   І білим покривалом

                   Покрив все навкруги.

                   Довкола сміх і сніжки,

                   Веселі дітлахи

                   Білесенькі доріжки

                   Протопчуть навкруги.

  Зима. Я залишаю вам цю торбинку, яку передав місяць грудень. Вона чарівна. Зараз вона порожня, а на кінець свята в ній на вас чекатиме сюрприз. (Ставить торбинку.)

  Зима. Прийшов час відгадати назву другого птаха, котрого випустив старик-роковик. Слухайте уважно.

  Вже морози розгулялись навколо,

  Та в будинки не пускає лютий холод.

  Снігурі злетілися на збори-віче.

  Це який настав зимовий місяць? (Січень.)

  Казкар 2. Чому цей місяць називається січнем?

  (Січень – зими половина, бо, кажуть, січе зиму навпіл. Січень, бо сніг січе вітрами.)

  Казкар 1. А як ще називали січень? (Сніжень, лютовій, щипун, тріскун, вогневик, льодовик).

  Казкар 2. Вам слово, січневі іменинники.

Іменинники.

  1. Січень – ткач полотна,

  Біле тче, щоб землю одягти.

  Стелить з пуху заметілі,

  Щоб посіви зберегти,

  Одягає шати срібні

  Кожній липі і дубку,

  Пританцьовуючи дрібно

  Од морозу на льодку.

                  2. Ой ти, січень-сніговик,

                  Ти прекрасний чарівник,

                  Зчарував ти все нараз

                  У зимовий сніжний час.

                  Все покрив ти білим снігом –

                  І ялинки, і поля –

                  Стала білою земля…

                  Ти приніс Різдвяні свята

                  Й подаруночків багато.

  Зима. І січень залишив для вас, дорогі іменинники, чарівну торбинку. В ній на вас теж чекатиме сюрприз. (Ставить торбинку.)

  Зима. Прийшов час відгадати, що ж то за третій чарівний птах?

  Аж тріщить мороз, лютує,

  Сніжна віхола танцює.

  А ставок у лід закутий.

  Що за місяць, діти? (Лютий.)

  Казкар 1. По-різному називають у народі третій місяць зими. Як саме? Хто може сказати? (Лютень, зимобор, бокогрій, межень).

  Казкар 1. Межень – тобто межа між зимою і весною. Про цей день розповість вам наш Сніжок.

Сніжок. 14 лютого — незвичайний день. Хто з вас може сказати, чому? (Свято Стрітення.) Так, це свято Стрітення, день, коли Зима з Весною зустрічаються і змагаються між собою. Якщо Зима переможе, то довго ще буде холодно. А якщо Весна візьме гору, то поверне на тепло. Цього дня запалювали свічки, які рятува­ли від грому та блискавки, — громниці. Ось і ми за­палимо свічку. (Запалює свічку. Обходить клас зі свічкою і гасить її.)

  У народі ка­жуть: «Лютий лютує, весні дорогу готує», «У лютому на Стрітення Зима з Весною вперше зустрічаються».

  Казкар 2. Дякуємо тобі, Сніжку, за цікаву розповідь. А тепер слово вам, лютневі іменинники.

  Іменинники.

  1. Другий місяць зветься лютий,

  А лютує він тому,

  Що на світі довго бути

  Не доводиться йому.

                      2.Хоч сердитий він, та дарма –

                      Він все одно хороший, друзі:

                      У ньому йде від нас зима

                      І квітнуть котики у лузі.

                      Як промінь сонечка ясний

                      Всміхається у високості!

Ми в цьому місяці весну ждемо,

                      Яка от-от прибуде в гості!

  Зима. І лютий про своїх іменинників не забув, і теж передав їм чарівну торбинку. (Ставить торбинку.)

  Казкар 2. Діти, порадуємо нашу чарівницю-зиму віршиками і піснями?

  Діти. Так!

  1.На білих конях віхола

  В село моє заїхала.

  Летить вона алеями,-

  Село цвіте лілеями.

  Село дзвенить копитами,

  Снігами – оксамитами.

  І світиться домівками

  З веселими щедрівками.

                                    Степан Жупанин

  2. Погляньте, погляньте, яка благодать!

  Дивіться: метелики з неба летять!

  Квітки повмирали усюди надворі, -

  Морозець малює на шибках узори…

  Картинкою гарною стане віконце,

  Як трошки поблискає золотом сонце.

  Погляньте, погляньте, яка благодать!

  Метелики з неба летять і летять.

                                     Олександр Олесь

  3. Здрастуй, білий, пухнастий, веселий сніжок!

  Здрастуй, гостя – зима-чарівниця!

  Викликай же на гірку малят, на лужок,

  А мороз хай рум’янить їм лиця.

  4. Навкруги казкові шати –

  Сиве плетиво гілок.

  Спробуй зразу відгадати,

  Де тут в’яз, а де дубок.

  Де калина, де шипшина,

  Де черешенька мала?

  Все зима припорошила,

  Запушила, замела.

  5. Сплять над озером ялинки,

  Як сестрички в сповитку.

  Біла віхола хустинки

  Їм зіткала нашвидку.

  І берізка – мов лілея,

  В платті з ніжних пелюсток.

  Замість бантика у неї

  З клена зірваний листок.

  6. Зима-білосніжка підкралася тишком,

  Засипала землю пухнастим сніжком.

  Сніжинки-пустунки в повітрі кружляють.

  Сріблястою ковдрою землю встеляють.

  Зима-білосніжка іде по землі,

  За нею – морози й хурделиці злі,

  Вітрища колючі, холодні, північні,

  А також святкові вогні новорічні!

  7. Йде зима, красуня мила.

  В неї плаття сніжно-біле,

  Черевички з кришталю –

  Дуже зимоньку люблю.

  Йде в засніженім уборі.

  Очі сяють, наче зорі.

  Щоб своє побачить личко,

  Дзеркало зробила з річки.

  Йде зима з веселим сміхом.

  Школярам усім для втіхи

  Гори снігу намела

  І санчата принесла.

  8. Ой ти , зимонько-зима!

  Снігу ти нам намела.

  Скільки праці ти доклала,

  Щоб пшениця виростала.

  Біле все – гаї, поля,

  Біла навкруги земля.

  Новий рік іде до нас,

  Веселитись буде час!

  Зима. Дякую! Дякую!

  Казкар 1. Ой, трапилось диво! Наші чарівні торбинки стали повні. Це ж, напевно, місяці передали для вас, іменинники, подарунки.

  Подарунки іменинникам вручають Сніжок, Морозець і Вітерець.

  Казкар 2. Слово нашим іменинникам.

  Іменинники.

  1. В зимову пору у нас  свято –

  День наших довгожданих іменин.

  Батьки прийшли нас привітати,

  Тож, почнемо: три – два – один!

                      2. Шановні наші тата й мами!

                      Ми раді бачити всіх вас,

                      Що ви сьогодні разом з нами,

                      Що завітали ви в наш клас.

  3. Лиш перший рік наш клас – а вже родина,

  Хоч негаразди є у нас,

  Ми їх вирішуєм єдино,

  Щоб колективом був наш клас.

                     4. Вчимося товаришувати,

                     Вчимося разом гідно жити,

                     Вчимося інших поважати.

                     А ще по-справжньому дружити.

  Всі діти виконують пісню «Справжній друг» муз. П. Савельєва,                                    сл. М. Пляцковського.

                                                     Справжній друг

1.    Дружба віддана не зламається,

  Не розклеїться від дощу й негод.

   Друг в біді не лишить,

   Добрим словом втішить,                                        Двічі

   Отакий він незрадливий, справжній друг!

1.    Ми посваримось і помиримось,

  «Нерозлийвода», –  кажуть всі навкруг.

 Вдень чи в ніч негожу

  Друг мені поможе, –                                             Двічі

  Отакий він незрадливий, справжній друг!

  3. Друг завжди мене прийде виручить,

  Він не жде подяк і не жде послуг.

  Буть комусь в пригоді

  В будь-якій погоді –                                            Двічі

  Отакий він незрадливий, справжній друг!

 Діти. Вітаємо! Вітаємо! Вітаємо!