Міжбюджетний трансферт - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

   Міжнародна технічна допомога - ресурси, які відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами на безоплатній основі Україні для здійснення програм, проектів міжнародної технічної допомоги з метою проведення реформ та реалізації програм соціально-економічного розвитку України.

 Моделювання — відтворення характеристик певного об'єкта на іншому, спеціально створеному для їх вивчення.

Моніторинг — комплекс процедур зі спостереження, поточного оціню­ванню перетворень керованого об'єкта і спрямування цих перетворень на досягнення заданих параметрів розвитку об'єкта (наприклад, стандарту).

   Моніторинг — постійне спостереження за якимсь процесом, явищем з метою виявлення його відповідності певним нормам, прогнозам, бажа­ному результату тощо.

— система збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про освітню систему або окремі її компоненти, яка дозволяє зробити висновок про стан об'єкта у будь-який момент, і дати прогноз його розвитку.

   Моніторинг якості освіти — це систематична і регулярна процедура збе­реження даних з важливих освітніх аспектів на національному, регіональ­ному та місцевому (включаючи школу) рівнях.

    Навчання упродовж життя - всебічна навчальна діяльність, яка здійснюється на постійній основі і має на меті поліпшити знання, навички і професійну компетентність.

  Надійність — точність вимірювання.

    Неприбуткові недержавні організації (НДО) - громадські і благодійні організації, створені і діючі на основі Законів України «Про об'єднання громадян» і «Про благодійність і благодійні організації», що не мають метою своєї діяльності отримання прибутку. Трапляються принаймні ще два терміни на означення цих організацій: неурядові організації (НУО) та організації громадянського суспільства (ОГС).

   Нормативне фінансування - принцип формування та розподілу бюджету на освіту на основі мінімальної вартості навчання (утримання) одного учня, вихованця на рік по кожному типу навчального закладу з врахуванням регіональних та інших особливостей.

 Об'єкт управління — елемент (група елементів) системи управління, який змінює свою поведінку під впливом суб'єкта.

 Об'єктивність — передбачає, що результат вимірювань відповідає певним вимогам, що висуваються до досліджень.

 Об'єкт дослідження — об'єкт, на якому проводиться наукове дослідження. Об'єктом дослідження може бути особистість, група людей, педагогічний процес тощо.

 Ознака — одиниця виміру або властивість змінної (розмір, колір, вік, характер, час реакції, якість, кількість, вага, кіловати).

 Освітній моніторинг - це супроводжуюче оцінювання і поточна регуля­ція будь-якого процесу.

  — система організації збору, збереження, обробки і поширення інформації про діяльність освітньої системи, що забезпечує безперервне відстеження її стану і дає змогу прогнозувати її розвиток.

 Освітньо-педагогічна прогностика — це галузь наукових знань, яка розглядає принципи, закономірності і методи прогнозування стосовно об'єктів, які вивчаються науками про освіту.

 Освітня послуга — продуктивний механізм задоволення індивідуальних по­треб суб'єктів освітнього простору або механізм продуктивного управління пси­хологічним комфортом педагогів та учнів.

   Освітній ваучер (бон) - визначене у грошовому вимірі зобов'язання держави повністю або частково оплатити певний обсяг освітніх послуг. Це зобов'язання матеріалізується у формі сертифікатів (купонів), які передають безпосередньо споживачам освітніх послуг.

   Освітній округ - добровільне об'єднання загальноосвітніх навчальних закладів різних типів і форм власності з дошкільними, позашкільними та іншими навчальними закладами, а також установами охорони здоров'я, що сприяють здійсненню освітньої діяльності. Створюється для забезпечення освітніх та культурно-освітніх потреб громадян, які проживають в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

  Освітня позика - поворотна фінансова допомога учням/студентам для повного або часткового покриття витрат на навчання. Може виплачуватись у формі комерційних приватних позик або освітніх позик на умовах урядових гарантій.

   Освітня політика - складова частина державної або місцевої політики, сукупність теоретичних ідей, цілей і завдань, практичних заходів, спрямованих на розвиток освіти.

 Оцінка — це ставлення до соціальних явиш, людської діяльності, пове­дінки, встановлення їх значущості, відповідності певним нормам та прин­ципам.

 Оцінювання — розумова операція визначення цінності матеріалу, методів, коли визначені мета і критерії. Висловлювання суджень і умовиводів.

 Параметр (від грецьк. parametron) — основна властивість процесу, яви­ща, системи.

   Піклувальна рада - це орган самоврядування, який формується з представників органів виконавчої влади, підприємств, установ, навчальних закладів, організацій, окремих громадян з метою залучення громадськості до вирішення проблем освіти, забезпечення сприятливих умов ефективної роботи загальноосвітнього навчального закладу.

 Педагогічна майстерність — синтез психолого-педагогічного мислення, відповідних знань, навичок, умінь і емоційно-вольових засобів виразності, які у взаємозв'язку з високорозвиненими якостями особистості педагога дають змогу йому ефективно вирішувати навчально-виховні завдання. За­гальні ознаки педагогічної майстерності: міцні й глибокі знання, розви­нені навички та вміння, авторитет у науково-дослідній, виробничій, мето­дичній діяльності, широта кругозору та здатність знаходити ефективні методи, прийоми й засоби для досягнення мети навчання.

 Педагогічний експеримент — строго спрямована педагогічна діяльність щодо створення нових технологій навчання, виховання, розвитку дітей, управління школою.

 Педагогічний менеджмент — це комплекс принципів, методів, організаційних форм та технологічних прийомів управління освітнім процесом, спрямований на підвищення його ефективності або це теорія і практика управління педагогічними системами в умовах ринку.

 Педагогічний моніторинг — система збору, обробки, збереження і розповсюдження інформації про освітню систему на рівні вчителя (про рівень розвитку особистості, її просування в системі ключових компетентностей, рівень навчаль­них досягнень учнів) та на рівні адміністрації — це система внутрішньошкільного керівництва та контролю.

 Педагогічна прогностика — педагогічна наука, яка займається проблемами прогнозування і перспективного планування в сфері освіти.

 Перспективний педагогічний досвід (ППД) — це творчий інтелектуальний продукт педагога, який становить емпіричний базис теорії освіти.

 Показник  — доказ, ознака, свідчення чого-небудь; дані про результати роботи, діяльності.

 Предмет дослідження — сторона об'єкта дослідження, яка в даному випадку вивчається. Наприклад, об'єктом дослідження може бути особистість, а предметом особливості когнітивної сфери (пам'ять, увага, мислення тощо).

 Проспект дослідження — програма експериментальної діяльності педагога (визначення об'єкта предмета дослідження, формулювання цілей та завдань дослідження, гіпотези, прогнозування результатів дослідження, визначення методів та етапів дослідження).

   Приватизація - форма деволюції, при якій повноваження передаються від державного сектору до інституцій приватного сектору.

  Проект - комплексний захід, спрямований на досягнення конкретної мети в межах графіку та бюджету, який об'єднує ресурси різних рівнів або відділів організації, є унікальним та не повторює повністю деякі попередні заходи.

Принцип (лат. рrincipium — начало, основа) — певне правило, сформу­льоване людьми на основі пізнання законів чи закономірностей, якими керуються люди, зважаючи на свою внутрішню переконаність І досвід щодо необхідності чинити саме так.

 Принцип — первокорінь, що лежить в основі певної теорії науки. Внутрішнє переконання людини; основне правило поведінки.

 Прогноз — науково аргументоване передбачення, що дає випереджаю­чу інформацію про розвиток певних явищ, процесів у майбутньому.

 Процес (лат. "рух уперед") — послідовна закономірність зміни якихось явищ, станів тощо; сукупність послідовних дій для досягнення певного результату відповідно до мети.

   Рада школи - постійно діючий у період між загальними зборами (конференцією) орган громадського самоврядування на рівні школи.

 Ранжування — розміщення зібраних фактів (об'єктів, подій тощо) у певній послідовності (зростання або спадання зафіксованих показників), визначення місця в цьому ряду досліджуваних об'єктів.

— метод дослідження, який полягає у розташуванні респонден­том або експертом перерахованих критеріїв за ранговими місцями (від першого, вищого рангу до n-ного за числом перерахованих критеріїв).

 Реєстрація — виявлення належності певних об'єктів до певного класу і підрахунок їх кількості за належністю (наявністю або відсутністю певної якості).

 Рейтинг — термін, який означає суб'єктивну оцінку будь-якого явища за за­даною шкалою.

 Респондент — учасник соціологічного, педагогічного, психологічного дослі­дження.

   Реципієнт - визначений у програмі, проекті міжнародної технічної допомоги резидент України, що одержує міжнародну технічну допомогу.

   Рівний доступ - один з фундаментальних принципів сучасної освіти, за яким кожна дитина, юнак чи дорослий має право на освіту, яка задовольнятиме його базові освітні потреби у найвищому і найповнішому значенні цього поняття, тобто на освіту, яка дає йому змогу навчитись пізнавати, діяти, жити разом з іншими та існувати.

 Розуміння — розумова операція, яка дозволяє пояснити явища і передбачити подальший перебіг процесів, явищ тощо.

 Рівень освіченості -- «якість особистості, що характеризує здатність осо­бистості вирішувати завдання різного характеру (пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної, комуніка­тивної і перетворювальної діяль­ності), спираючись на здобутий соціальний досвід». Стосовно дошкільної освіти виділяються рівні освіченості, що відповідають етапам вікового ста­новлення школярів:

§         грамотність (початкова школа),

§         функціональна грамотність (основна школа),

§         компетентність (повна се­редня школа), кожен з яких може бути виражений у вигляді загаль­нокультурної, допрофесійної і ме­тодологічної готовності.

 Самоменеджмент — внутрішній механізм розвитку власних особистісних якостей шляхом самопізнання, самореалізації або здатність особистості до цілеспрямованої психічної роботи.

 Самоосвіта — 1) одна із форм пізнавальної діяльності, вид самостійної робо­ти (В. О. Онищук);

2) це свідомий рух особистості від «Я»реального до «Я» ідеального (в психологічному розумінні);

3) це оволодіння знаннями з ініціативи самої особистості, а також самостійний вибір форм задоволення пізнавальних потреб та інтересів.

 Самоосвітня компетентність — компетентність, яка пов'язана з потребою і готовністю навчатись як у професіональному відношенні, так і в особистому та суспільному житті.

Самооцінка — метод, який використовується в педагогічному моніторингу для оцінки особистістю самої себе, а також визначення її якості та місця серед інших людей.

 Система — сукупність взаємопов'язаних і розміщених у певному по­рядку елементів, які утворюють єдине ціле для досягнення певної мети.

 Системний підхід у науці менеджменту — трактування організації як су­купності взаємозалежних елементів (люди, структура, завдання, технологія), орієнтованих на досягнення різноманітних цілей в умовах мінливого зовнішнього середовища.

 Синтез — розумова операція поєднання різних елементів, сторін об'єктів у єдине ціле.

  Система освіти - сукупність взаємодіючих освітніх програм і державних освітніх стандартів різного рівня і спрямованості; мережі освітніх закладів, які їх реалізовують, різних за організаційно-правовою формою, типом, видом; система органів управління освітою і підвідомчих закладів, підприємств, організацій.

 Системний підхід — один із методологічних напрямків розвитку пізнання оточуючої дійсності, передбачає, що соціально-педагогічні об'єкти, явища, процеси розглядаються як цілісні системи.

Системний підхід використовувався у дослідженнях проблем виховання (Л. Ю. Гордін, А. Т. Куракін); моделювання навчального предмета, його логічної структури (М. А. Алексєєв, І. І. Левітов, Н. М. Островерхова, О. М. Сохор); засво­єння знань (ТІ. М. Єрднієв, В. П. Максименко); вивчення процесу навчання як ці­лісного явища (В. І. Загвязинський, В. Ф. Щербань, А. В. Фурман); загальнопедагогічних проблем (Ю. К. Бабанський).

 Системно-аспектний підхід — це методологічний напрямок управління соціально-педагогічними системами, який передбачає виділення основних аспектів проблеми (процесу, явища, об'єкта), об'єднання їх на об'єктивній основі, тобто за їх спільними ознаками, оцінку ефективності означеного аспекту процесу управління.

 Системно-діяльнісний підхід — методологічний напрямок управління соціально-педагогічними системами, який передбачає наявність взаємопов'язаних та взаємозумовлених видів діяльності суб'єктів педагогічного процесу (навчання, виховання, управління, розвиток, учіння тощо).

 Системно-структурний підхід — методологічний напрямок управління соціально-педагогічними системами, який передбачає наявність компонентів (підрозділів, складових) об'єктивних прямих і зворотніх взаємозв'язків між ними, їх взаємодію та ієрархічну підпорядкованість, зв'язок із зовнішнім середовищем. Цей підхід використовується Т..І. Ільїною, А. Т. Куракіним, Ю. А. Конаржевським.

 Системно-функціональний підхід — методологічний напрямок управління соціально-педагогічними системами, який передбачає наявність компонентів, визначення функцій та узгодженості по горизонталі і вертикалі, тобто забезпечення координації і субординації у їх реалізації.

   Соціальний проект - комплекс пов'язаних за термінами, ресурсами і виконавцями заходів, спрямованих на вирішення одного із завдань цільової соціальної програми, або локального завдання, що має самостійне соціальне значення.

 Спостереження — цілеспрямоване та організоване сприйняття предметів, явищ і процесів навчання.

 Стандарт — встановлений зразок, норма, документ, що містить єдині  державні норми та вимоги до сировини, виробу, готової продукції; прий­нятий тип виробів, що відповідає певним вимогам за якістю, хімічним скла­дом, фізичними властивостями, вагою, розміром, об'ємом тощо.

 Стандарт (еталон, норма-зразок) — це модельне представлення ідеалу об'єкта, де зібрані всі унормовані вимоги до його цілей, завдань, структу­ри, діяльності, продукту цієї діяльності тощо.

Структура (лат. structura — побудова, зв'язок) — міцний, відносно стійкий зв'язок (відношення) і взаємодія елементів, сторін, частин пред­мета, явищ, процесу як цілого.

  Стипендії - готівкові виплати студентам або їхнім сім'ям, які дають змогу покрити видатки на навчання.

 Суб'єкт управління (лат. subjectivus — підкладений) — елемент (група елементів) системи, який своїми свідомими чи надусвідомленими актив­ними діями (поведінкою) або бездіяльністю впливає на об'єкт управління.

 Таксономія цілей — класифікація і систематизація цілей, організаційних форм навчання, структурні етапи якої мають ієрархічну будову.

Технологія — чинник внутрішнього середовища організації: поєднан­ня кваліфікованих навичок персоналу, обладнання, інфраструктури, інстру­ментів та відповідних технічних знань, необхідних для проведення бажа­них перетворень матеріалів, інформації, людей.

 Тест — сукупність взаємопов'язаних контрольних завдань, які дозволяють надійно та валідно вимірити та оцінити знання, уміння та будь-які інші характеристики особистості.

  Третій сектор - сегмент суспільства, в якому діють неприбуткові недержавні організації.

   Третинна освіта - рівень освіти, який іде після повної середньої освіти. Здебільшого цим терміном називають вищу освіту.

 Технологічна карта — опис процесу у вигляді покрокової, поетапної послідовності дій з позначенням застосованих засобів.

 Толерантність — терпимість до чужих думок і вірувань.

 Уміння — засвоєний суб'єктом спосіб виконання дій.

 Уміння виділяти головне — це вміння визначати суть питання, головну думку, ідею.

 Уміння доводити — це вміння підтверджувати будь-які положення фактами або доказами.

 Уміння класифікувати — це вміння розподіляти будь-які об'єкти за класами, відділами, розрядами в залежності від їх загальних ознак.

 Уміння порівнювати — це вміння встановлювати риси подібності (співставляти) та відмінності (протиставляти).

 Уміння проводити аналогії — це вміння знаходити подібність у будь-якому відношенні між предметами, явищами або поняттями.

 Уміння узагальнювати — це вміння виражати основні результати в загальному положенні, робити висновок, надавати загального значення будь-чому.

 Управління — забезпечення ефективного функціонування та розвитку орга­нізації.

Функція (від лат. function — діяльність) — обов'язки, коло діяльності, призначення.

Функціональна грамотність учнів основної школи характери­зується оволодінням пізнаваль­ними за