Батьківські збори №2. Дбайте про культуру поведінки дитини

1. Що таке вихованiсть?

2. Ознаки вихованості дитини.

3. Основаi правила співжиття в колективi ровесникiв.

4. Роль батькiв у вихованні культури поведiнки.

Вихована i невихована людина... Ми часто вживаємо цi слова вiдносно своїх знайомих, колег, друзiв, всiх людей, з якими доводиться контактувати. Незаперечно, що вихована людина притягує нас своєю поведiнкою, умiнням слухати i говорити, зовнiшнiм виглядом, ерудицiєю, душевнiстю i масою iнших дрiбниць, якi разом створюють приємне враження i викликають бажання спiлкуватися з нею.

Вихованiсть — це гармонiя зовнiшньої i внутрiшньої культури; це не вроджена якiсть, а результат довготривалої працi, яка вимагає вiд батькiв чималих душевних затрат. Ще в дошкiльному вiцi дiти починають усвiдомлювати, що можна робити, а чого не можна, що добре, а що погано. В молодшому шкiльному вiцi вони вже повиннi чiтко знати, якi норми поведiнки схвалюються, а якi — засуджуются. Для дiтей цього вiку має велике значення оцiнювання дорослими поведiнки людей, позитивний приклад, роз’яснення i переконання.

Обов’язковими ознаками вихованостi людини є: тактовнiсть, ввiчливiсть з різноманітними її вiдтiнками (коректнiсть, чемнiсть, люб’язність, делiкатнiсть), щирість, вiра в людей.

Молодший шкiльний вік - сприятливий час для формування санiтарно-гiгiєнiчних навичок (чисте тiло, одяг, повiтря в кiмнатi, ліжко; чистота i охайнiсть), мiмiки, жестiв, рухiв (вираз обличчя, хода, погляд), естетичного смаку (в одязi, у влаштуваннi квартири, у колекцiонуваннi листiвок, у виборi книжок i доборi кольорiв для аплікації). Доброю традицiєю, що сприятиме привчанню дiтей до гарних манер, можуть стати суботнi i недiльнi обiди, коли вся сiм‘я збирається разом. Погано, звичайно, якщо повчання за столом наберуть форми нескiнченних докорів, моралiзування уїдливих насмiшок типу: «Прибери лiкті зi столу ... Кому я кажу? Не плямкай. Як ти їси?! А як сидиш? Дивитись гидко! Не пiдпирай голови, вона ж не глиняна. А хто за тебе «дякую» скаже?» Найкраще показати синовi (доньцi), як треба поводитись, роз’яснити i практично допомогти опанувати навички культурної поведiнки.

Як вiдзначають психологи, дiтям молодшого шкільного вiку важко оволодiти навичками культури спiлкування, зміст якої має рiзнi вiдтiнки у спiлкуваннi з батьками, ровесниками, старшими й молодшими. В основі лежить доброзичливе ставлення до людей. Звичайно, бiльшу частину дня дiти перебувають у колективi ровесникiв. І не тiльки вчитель, вихователь, але й батьки повиннi дбати, щоб школярi мiцно засвоїли правила співжиття у колективi i виконували їх. Добре визначив змiст цих правил педагог М.А.Зiнчук (Початкова школа. — 1972. - №7).

1. Ти — хлопчик, сильніший за дівчаток, а це означає, що ти повинен допомагати, коли їм важко. Будь ввiчливим у взаєминах з ними. Коли дiвчинка йде разом з тобою до класу або виходить у коридор, пропусти її у дверях поперед себе. Якщо в неї випала книжка, олiвець чи портфель, не соромся пiдняти й подати їй - тобi це не важко, а дiвчинцi твоя допомога буде приємною. Не гiдний називатися хлопцем той, хто б’є дiвчаток або кривдить їх. Навпаки, треба завжди захищати дiвчаток. Коли дiвчинка плаче, скажи їй тепле, ласкаве слово.

2. Ти — дiвчинка. Будь скромною i ввiчливою. Нiколи не говори своїм товаришам грубих i рiзких слiв. Коли звертаєшся з проханням, не забудь сказати «будь ласка» (це чарiвне слово). Якщо товариш зробив тобi послугу, не соромся подякувати. Це показує, що ти розумна i культурна людина. Будь для хлопчикiв прикладом акуратності, старанності i вихованості.

3. Усi однокласники — твої товаришi. Але хтось один iз них подобається тобi найбiльше. Це — твiй друг або твоя подруга. Допомагай друговi. Дiлися з ним усiм, що в тебе є. А якщо він хоче зробити щось погане, відвертай його вiд такого вчинку, допоможи зрозумiти, що це недобре.

4. Будь справедливим. Щоразу думай над власними вчинками i, якщо ти в чомусь помилився, чесно визнай свою помилку перед товаришами. Цим ти не осоромишся, а, навпаки, покажеш усім, що ти чесна, справедлина людина. Коли вчинив щось погане, чи то ненароком, чи в поривi роздратування, попроси вибачення. Тiльки несправедлива людина відмовляється визнати свою провину i вибачитися за неї.

5. Будь чесним у навчаннi. Не списуй домашнiх завдань, не пiдказуй і не чекай пiдказки від однокласникiв. Якщо вiдчуваєш труднощі, звернись за допомогою до товаришів або чесно скажи вчителевi: «Я цього не можу зробити».

6. Будь стриманим. Якщо в поведiнцi товариша тобі щось не подобається, не гарячкуй, не кричи, не кидайся в бійку, не плач. Стримай себе і подумай: "Може, я й сам щось неправильно роблю?”. Завжди краще спочатку подумати, а потiм зробили, нiж навпаки.

Запам’ятайте, що вихованi дiти можуть бути лише в тих батькiв, якi самi повсякчасно дбають про свою вихованiсть. Адже, як говорив стародавнiй мислитель Сенека, «нелегко привести до добра повчаннями, а легко — прикладом».