Батьківські збори №5. Людську гідність формуйте з дитинства

1.    Що таке гідність?

2.    Засоби формування гідності дитини в умовах сім’ї.

3.    Позиція дорослих у формуванні людської гідності дитини.

Кожна людина часто попадає в ситуацію, коли необхiдно зробити моральний вибiр: піти на компромiс чи проявити принциповiсть, мовчки стерпiти образу або рiшуче встати на захист своєї честi, взяти важку ношу на себе чи перекласти її на плечi товариша. Про людину, яка в даній ситуації прийме правильне рiшення з точки зору громадянської моралi, кажуть, що це людина з високим почуттям людської гідності.

Що таке людська гiднiсть? Це нiжне, легкораниме почуття, яке надiлене величезною животворною силою i, будучи важливим внутрiшнiм стимулом духовного i морального розвитку особистостi, спрямовує i регулює поведінку.

З гiднiстю людина не народжується. Її потрiбно розвивати з дитинства, стверджувати i захищати. Формування почуття власної гiдностi вiдбувається у процесi самопiзнання i оцiнної дiяльностi дитини, в її спiлкуваннi з iншими людьми, а також у результатi виховання i самовиховання. Поступово пiзнаючи себе, школяр виявляє сильнi i слабкi сторони своєї особистостi, порiвнює власнi уявлення про себе з оцiнними судженнями оточуючих. На цiй основi складається його самооцiнка, яка визначає характер прояву почуття гiдностi.

Якщо самооцiнка адекватна, тобто спiвпадає з тим, якою дитина є насправдi. почуття власної гiдностi виражається в таких якостях особистостi як самокритичнiсть i чесність, поряднiсть i справедливiсть.

Якщо самооцiнка малюка завищена, то почуття власної гiдностi часто переростає в пихатiсть, зарозумiлiсть. Занижена самооцiнка породжує зневiру у свої сили i можливостi, схильнiсть до пристосування i в кiнцевому рахунку може призвести до втрати людської гiдностi.

Деформацiя ставлення до себе, до своєї гiдностi в багатьох випадках зумовлюється помилками сiмейного виховання. Це трапляється тодi, коли дитину надмiрно захвалюють, створюють iлюзiю неперевершеностi, або, навпаки, постiйно докоряють, сварять, пiдкреслюючи її недолiки.

Щоб виховати у малюка адекватне усвiдомлення власної гідності, батькам потрiбно послiдовно i тактовно сприяти формуванню обєктивної самооцiнки, розвивати з молодшого шкiльного вiку потребу в самовихованнi. Учень пiд керiвництвом батькiв повинен твердо засвоїти незаперечну iстину: людина, яка цiнує власну гiднiсть, не дозволить собi принизити гiднiсть iншого i незмiнно керуватиметься нею у взаємовiдносинах з людьми.

Нерiдко трапляються сiм’ї, де принижують дитину, нехтують її iнтересами i переживаннями, вживають у спiлкуваннi образливi слова. Батькам необхiдно пам’ятати, що вони мають справу з безмежно довiрливим i вразливим дитячим серцем, яке дуже боляче реагує на всi несправедливостi дорослих, i тiльки надзвичайна обережнiсть та обдуманiсть виховних дiй сприятиме усвiдомленню дiтьми цiнностi своєї особистостi.