Батьківські збори №3. Молодші школярі. Які вони?

1. Анатомо-фiзiологiчнi особливостi учнiв початкових класiв.

2. Розвиток пізнавальних процесiв.

3. Формування особистостi молодшого школяра.

Молодшой шкiльний вiк це період життя дитини з 6 до 10 рокiв. В цей час вiдбувається змiна провiдного виду дiяльностi: мiсце гри поступово займає навчання.

Кiстково-сполучний апарат дитини вiдзначається гнучкістю, в кiстках ще багато хрящової тканини. На це треба зважати, щоб запобiгти можливому викривленню хребта. У першокласникiв повiльно розвиваються дрiбнi м’язи кистi. Через це вони недосконало координують рухи, вiдчувають значнi труднощi в оволодiннi графiчними навичками.

Дiти в цьому вiцi дихають частiше, нiж дорослi. Для пiдтримання їхньої працездатностi важливо, щоб у примiщеннi було чисте повiтря.

Пiд впливом навчання у молодших школярiв поряд з мимовiльним запам’ятовуванням розвивається довiльна память, яка вiдiграє провiдну роль в оволодiннi знаннями. Дiти частiше вдаються до спецiальних прийомiв запам’ятовування: смислового групування матерiалу, подiлу тексту на частини, складання плану прочитаного тощо. Без спецiального керiвництва розвитком пам’яті молодшi школярi використовують найпростiший спосiб довiльного запам’ятовування — переказ.

Мислення першокласникiв конкретно-образне, однак пiд впливом навчання у його структурi зростає роль абстрактних компонентiв. Це виявляється в здатностi аналiзувати i узагальнювати, розв’язувати дедалi складнiшi пiзнавальнi й практичнi задачi, висловлювати власнi судження, мiркувати.

Інтенсивно збiльшується словниковий запас школяра, зростає кiлькiсть слiв у реченнях, кiлькiсть речень, удосконалюється їх синтаксична будова. Тому так важливо привчати дiтей висловлюватися чітко, зрозумiло, говорити у вiдповiдному темпi, контролювати своє мовлення.

Увагу першокласникiв психологи характеризують ак мимовiльну, нестiйку. Дiти активно реагують на нове, яскраве i незвичне, часто вiдволiкаються вiд роботи. Розвиток довiльної уваги здiйснюється успiшно шляхом включення учнiв у навчальну дiяльнiсть, створення належних умов для цiлеспрямованої роботи, за яких вони привчаються самостiйно формулювати мету дiяльностi i керуватися нею пiд час виконання.

Процеси гальмування починають переважати над процесами збудження, що створює важливi передумови для формування певних вольових якостей: здатностi проявити зусилля з метою подолання труднощів, утриматися вiд небажаних вчинкiв, контролювати i оцiнювати себе.

Учнi початкових класiв характеризуються пiдвищеною емоцiйною вразливiстю. Тому так важливо у процесi спiлкування враховувати внутрiшнiй стан дитини, розумно застосовувати заохочення i покарання, вмiти володiти словом.

Виступаючи з доповiддю в iнститутi спецiальної педагогiки, Януш Корчак продемонстрував у рентгенiвському кабiнетi серце хлопчика, який злякався нової обстановки. Поставивши його на мить перед рентгенiвським апаратом, вiдомий педагог звернувся до слухачiв: «Дивiться i запам’ятовуйте. Тодi, коли гнiваєтесь i коли ви втомилися, коли дiти стають нестерпнi i виводять вас iз себе, коли ви сердитесьi кричите, коли в нападi гнiву ви хочете покарати, згадайте, що так виглядає i так реагує серце дитини”.